Словник української мови (1927)/жовнірство
Зовнішній вигляд
◀ жовнір | Словник української мови Ж жовнірство |
жовнірський ▶ |
|
Жовні́рство, ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовнірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. I. 275.