Словник української мови (1927)/жовто

Матеріал з Вікіджерел

Жо́вто, нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Левиц. I. 214. Голова морочиться, в очах мені жовто. Левиц. I. 73.