Словник української мови (1927)/жорілка
Зовнішній вигляд
◀ жоржина | Словник української мови Ж жорілка |
жорна ▶ |
|
Жорі́лка, ки, ж. Кружок из сплетенной лозы, служащий ошейником для телят, а также связью на воротах. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.