Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/жорілка

Матеріал з Вікіджерел

Жорі́лка, ки, ж. Кружок из сплетенной лозы, служащий ошейником для телят, а также связью на воротах. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.