Словник української мови (1927)/жумрити
| ◀ жумрати | Словник української мови Ж жумрити |
жупа ▶ |
|
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Есть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.
| ◀ жумрати | Словник української мови Борис Грінченко Ж жумрити |
жупа ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жумрити
Борис Грінченко
1927
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Есть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.