Словник української мови (1927)/журкіт
| ◀ журка | Словник української мови Ж журкіт |
журливий ▶ |
|
*Жу́ркіт, коту, м. Журчание. До журкоту потоків і стелився на Черемошевій срібній постелі. Черемш.
| ◀ журка | Словник української мови Борис Грінченко Ж журкіт |
журливий ▶ |
|
Словник української мови — Ж
журкіт
Борис Грінченко
1927
*Жу́ркіт, коту, м. Журчание. До журкоту потоків і стелився на Черемошевій срібній постелі. Черемш.