Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/журіння

Матеріал з Вікіджерел

Журі́ння, ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.