Словник української мови (1927)/жучина

by Борис Грінченко

◀ жученя

Словник української мови Борис Грінченко Ж жучина

жучиха ▶

Київ: Горно, 1927

Жучи́на, ни, ж. Ход, проточенный в дереве жуком? Самка жука? Желех. A hraj źuczy po źuczèni, a źuczyna po dóléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. III. 80.