Словник української мови (1927)/з'іритований
| ◀ зірвати | Словник української мови З з'іритований |
з'іритувати ▶ |
|
*З'ірито́ваний, а, е. Раздраженный, выведенный из себя. А був я дуже тоді з'іритований, то й не витерпів. Умань. Ефр.
| ◀ зірвати | Словник української мови Борис Грінченко З з'іритований |
з'іритувати ▶ |
|
Словник української мови — З
з'іритований
Борис Грінченко
1927
*З'ірито́ваний, а, е. Раздраженный, выведенный из себя. А був я дуже тоді з'іритований, то й не витерпів. Умань. Ефр.