Словник української мови (1927)/з'їди
| ◀ з'їдень | Словник української мови З з'їди |
з'їдини ▶ |
|
З'їди, дів, м. мн., и з'їдини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядных домашних животных. Чуб. VII. 394.
| ◀ з'їдень | Словник української мови Борис Грінченко З з'їди |
з'їдини ▶ |
|
Словник української мови — З
з'їди
Борис Грінченко
1927
З'їди, дів, м. мн., и з'їдини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядных домашних животных. Чуб. VII. 394.