Словник української мови (1927)/з'їдун
| ◀ з'їднати | Словник української мови З з'їдун |
з'їжа ▶ |
|
З'їду́н, на́, м. Едун, едок, об'едало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. I. 34.
| ◀ з'їднати | Словник української мови Борис Грінченко З з'їдун |
з'їжа ▶ |
|
Словник української мови — З
з'їдун
Борис Грінченко
1927
З'їду́н, на́, м. Едун, едок, об'едало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. I. 34.