Словник української мови (1927)/заарештувати

by Борис Грінченко

◀ за

Словник української мови Борис Грінченко З заарештувати

заасекурувати ▶

Київ: Горно, 1927

Заарештува́ти, ту́ю, єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С. 15.