Словник української мови (1927)/забавити
| ◀ забава | Словник української мови З забавити |
забавка ▶ |
|
Забавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.