Словник української мови (1927)/забавлятися
| ◀ забавляти | Словник української мови З забавлятися |
забавний ▶ |
|
Забавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. заба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. Чуб. V. 26. *Побачиш, як ми забавляємося. Лепкий. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Нп. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Чуб. V. 685. Воно ще не світа, але день не забавиться. Каменецк. у.