Словник української мови (1927)/забагливий
| ◀ забагато | Словник української мови З забагливий |
забагнити ▶ |
|
*Заба́гливий, а, е. Капризный, затейливый. Юзина приязнь була неспокійна, забаглива. Л. Укр.
| ◀ забагато | Словник української мови Борис Грінченко З забагливий |
забагнити ▶ |
|
Словник української мови — З
забагливий
Борис Грінченко
1927
*Заба́гливий, а, е. Капризный, затейливый. Юзина приязнь була неспокійна, забаглива. Л. Укр.