Словник української мови (1927)/забагнути
| ◀ забагнити | Словник української мови З забагнути |
забагнювати ▶ |
|
Забагну́ти и заба́гти, гну́, не́ш, гл. Пожелать, захотеть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174. *Забаг дуже говорити з ким-небудь. Черемшина.