Словник української мови (1927)/забарятися
| ◀ забаряти | Словник української мови З забарятися |
забаскаличитися ▶ |
|
Забаря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. забари́тися, рю́ся, ришся, гл. Замедлять, замедлить, замешкиваться, замешкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидеться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. I. 97.