Словник української мови (1927)/забасувати

by Борис Грінченко

◀ забаскаличитися

Словник української мови Борис Грінченко З забасувати

забатувати ▶

Київ: Горно, 1927

Забасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы, *загарцевать. Сл. Нік. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Змиев. у. *3) Запеть басом. Сл. Нік.