Словник української мови (1927)/забасувати
| ◀ забаскаличитися | Словник української мови З забасувати |
забатувати ▶ |
|
Забасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы, *загарцевать. Сл. Нік. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Змиев. у. *3) Запеть басом. Сл. Нік.