Словник української мови (1927)/забачатися
| ◀ забачати | Словник української мови З забачатися |
забачення ▶ |
|
Забача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. заба́читися, чуся, чишся, гл. 1) Увидеть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 2) Увидеться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247. *3) Видеться, показываться, виднеться (вдали). Сл. Нік.