Словник української мови (1927)/забгати
| ◀ забачитися | Словник української мови З забгати |
забега ▶ |
|
Забга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один конець дрота, вкладають його у ямку. Шух. I. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.