Словник української мови (1927)/забендюгувати

by Борис Грінченко

◀ забелькотати

Словник української мови Борис Грінченко З забендюгувати

забенкетувати ▶

Київ: Горно, 1927

Забендюгува́ти, гу́ю, єш, гл. О возе с снопами, сеном: придавить сверху положенной жердью (рубле́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.