Словник української мови (1927)/заблискати

by Борис Грінченко

◀ заблимати

Словник української мови Борис Грінченко З заблискати

заблищати ▶

Київ: Горно, 1927

Забли́скати, каю, єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.