Словник української мови (1927)/забондарювати
| ◀ заболочуватися | Словник української мови З забондарювати |
забондарюватися ▶ |
|
Забондарюва́ти, рю́ю, єш, гл. 1) Начать бочарничать. Мій кум попереду колеса робив, а тепер забондарював. Аф. 2) Заработать бочарством. Забондарював копу, та й є гроші на святки. Аф. 3) Затерять, не возвратить при бондарской работе. Се такий бондар, що як оддаси що, то він і забондарює. Аф.