Словник української мови (1927)/заборотатися
| ◀ заборотати | Словник української мови З заборотатися |
заборошнити ▶ |
|
Заборо́татися, таюся, єшся, гл. Запутаться (в прямом или переносном смысле). Він заборотався та вже не знає, що й робить. Волч. у.
| ◀ заборотати | Словник української мови Борис Грінченко З заборотатися |
заборошнити ▶ |
|
Словник української мови — З
заборотатися
Борис Грінченко
1927
Заборо́татися, таюся, єшся, гл. Запутаться (в прямом или переносном смысле). Він заборотався та вже не знає, що й робить. Волч. у.