Словник української мови (1927)/заборсати
| ◀ заборошнюватися | Словник української мови З заборсати |
заборсувати ▶ |
|
Забо́рсувати, сую, єш, сов. в. забо́рсати, саю, єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку), напр., волоками од постолів заборсують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.