Словник української мови (1927)/забренькати
Зовнішній вигляд
◀ забреніти | Словник української мови З забренькати |
забренькнути ▶ |
|
Забре́нькати, каю, єш, гл. Зазвенеть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. I. 154.