Словник української мови (1927)/забрехати

by Борис Грінченко

◀ забреха

Словник української мови Борис Грінченко З забрехати

забрехатися ▶

Київ: Горно, 1927

Забреха́ти, шу́, шеш, гл. Залаять (о собаках). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203.