Словник української мови (1927)/забринжати
| ◀ забриндзатися | Словник української мови З забринжати |
забринькати ▶ |
|
Забринжа́ти, жу́, жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
| ◀ забриндзатися | Словник української мови Борис Грінченко З забринжати |
забринькати ▶ |
|
Словник української мови — З
забринжати
Борис Грінченко
1927
Забринжа́ти, жу́, жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.