Словник української мови (1927)/забришкати
| ◀ забрити | Словник української мови З забришкати |
забришкатися ▶ |
|
Забри́шкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
| ◀ забрити | Словник української мови Борис Грінченко З забришкати |
забришкатися ▶ |
|
Словник української мови — З
забришкати
Борис Грінченко
1927
Забри́шкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.