Словник української мови (1927)/заброда
| ◀ забрід | Словник української мови З заброда |
забродити ▶ |
|
Забро́да, ди, об. 1) = Задрі́па. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.