Словник української мови (1927)/забубнити
| ◀ забрязчати | Словник української мови З забубнити |
забубон ▶ |
|
Забу́бни́ти, бню́, ни́ш, гл. Ударить в литавры. Ой заграно мені і забубонено, бояри побужено. Нп.
| ◀ забрязчати | Словник української мови Борис Грінченко З забубнити |
забубон ▶ |
|
Словник української мови — З
забубнити
Борис Грінченко
1927
Забу́бни́ти, бню́, ни́ш, гл. Ударить в литавры. Ой заграно мені і забубонено, бояри побужено. Нп.