Словник української мови (1927)/забудовувати
| ◀ забудливість | Словник української мови З забудовувати |
забудовуватися ▶ |
|
Забудо́вувати, вую, єш, сов. в. забудува́ти, ду́ю, єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.