Словник української мови (1927)/забудьок
| ◀ забудькуватий | Словник української мови З забудьок |
забужавіти ▶ |
|
Забу́дьок, дька, м. 1) Забытый предмет. Черк. у. 2) Забытый в печи хлеб. Як забудька хто ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. Наївся забу́дьків. Стал забывчив. Ном. № 13742.