Словник української мови (1927)/забурхати
| ◀ забурунний | Словник української мови З забурхати |
забурчати ▶ |
|
Забурха́ти, ха́ю, єш, гл. Забушевать (о воде, ветре).
| ◀ забурунний | Словник української мови Борис Грінченко З забурхати |
забурчати ▶ |
|
Словник української мови — З
забурхати
Борис Грінченко
1927
Забурха́ти, ха́ю, єш, гл. Забушевать (о воде, ветре).