Словник української мови (1927)/забутний
Зовнішній вигляд
◀ забутливість | Словник української мови З забутний |
забутній ▶ |
|
Забу́тни́й, а́, е и забу́тній, я, є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднепр. у. 2) Вызывающий забвение. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.