Словник української мови (1927)/забіглий
| ◀ забігатися | Словник української мови З забіглий |
забігматися ▶ |
|
Забі́глий, а, е. Забежавший. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
| ◀ забігатися | Словник української мови Борис Грінченко З забіглий |
забігматися ▶ |
|
Словник української мови — З
забіглий
Борис Грінченко
1927
Забі́глий, а, е. Забежавший. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.