Словник української мови (1927)/забіліти
| ◀ забілити | Словник української мови З забіліти |
забілка ▶ |
|
Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забелеть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).
| ◀ забілити | Словник української мови Борис Грінченко З забіліти |
забілка ▶ |
|
Словник української мови — З
забіліти
Борис Грінченко
1927
Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забелеть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).