Словник української мови (1927)/забіяка

by Борис Грінченко

◀ забічи

Словник української мови Борис Грінченко З забіяка

заблагати ▶

Київ: Горно, 1927

Забія́ка, ки, м. Убийца, разбойник. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.