Словник української мови (1927)/заважувати

by Борис Грінченко

◀ заважніти

Словник української мови Борис Грінченко З заважувати

заважуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Зава́жувати, жую, єш, сов. в. зава́жити, жу, жиш. 1) Весить, иметь вес. Скільки пудів вона заважить? Ком. II. 72. 2) Иметь значение, быть важным. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. К. (О. 1862. III. 23). А що? Багато твій заважив розум? К. ЦН. 296.