Словник української мови (1927)/завали
| ◀ завала | Словник української мови З завали |
завалий ▶ |
|
*Зава́ли, вал и зава́лки, лок, ж. 1) Боль в горле с опухолью (свинка). Обклали йому ватою всю шию, бо в нього завали. Як болить у горлі, то це називається завалки. Крим.