Словник української мови (1927)/завбільшки
| ◀ завбачливий | Словник української мови З завбільшки |
завбожіти ▶ |
|
Завбі́льшки, нар. Величиною. *— з нього, як він. В его рост, его роста. Сл. Нік. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Рудч. Ск. I. 105. Так мабудь з теля завбільшки буде. Харьк.