Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/завдарім

Матеріал з Вікіджерел

Завда́рім, нар. Задаром, за бесценок. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Нп.