Словник української мови (1927)/завдовіти
| ◀ завдовжки | Словник української мови З завдовіти |
завдовольняти ▶ |
|
Завдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдоветь. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.