Словник української мови (1927)/завеличатися
Зовнішній вигляд
◀ завейкати | Словник української мови З завеличатися |
заверба ▶ |
|
Завелича́тися, ча́юся, єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.
◀ завейкати | Словник української мови Борис Грінченко З завеличатися |
заверба ▶ |
|
Словник української мови — З
завеличатися
Борис Грінченко
1927
Завелича́тися, ча́юся, єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.