Словник української мови (1927)/завередувати
| ◀ завередити | Словник української мови З завередувати |
заверетенитися ▶ |
|
Завередува́ти, ду́ю, єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
| ◀ завередити | Словник української мови Борис Грінченко З завередувати |
заверетенитися ▶ |
|
Словник української мови — З
завередувати
Борис Грінченко
1927
Завередува́ти, ду́ю, єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.