Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/заверт

Матеріал з Вікіджерел

За́верт, ту, м. 1) = За́вертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворот, поворот. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.