Словник української мови (1927)/завидіти

by Борис Грінченко

◀ завидити

Словник української мови Борис Грінченко З завидіти

завидка ▶

Київ: Горно, 1927

Зави́діти, джу, диш, гл. Увидеть. Ой заплакала та Морозиха, ох ідучи на місто. Завиділи козаченьки да мед-вино п'ючи: «Годі, годі, Морозихо, по Морозенку голосить». Мет. 410.