Словник української мови (1927)/завинперитися
| ◀ завиноватіти | Словник української мови З завинперитися |
завинувати ▶ |
|
Завинпе́ритися, рюся, ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.
| ◀ завиноватіти | Словник української мови Борис Грінченко З завинперитися |
завинувати ▶ |
|
Словник української мови — З
завинперитися
Борис Грінченко
1927
Завинпе́ритися, рюся, ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.