Словник української мови (1927)/завинути
| ◀ завинувати | Словник української мови З завинути |
завинутися ▶ |
|
Завину́ти, ну́, не́ш, гл. = Зави́ти 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Нп. Відказала вона, взявши грушу, і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.