Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/завискотіти

Матеріал з Вікіджерел

Завискоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.