Словник української мови (1927)/завитати
| ◀ завитання | Словник української мови З завитати |
завити ▶ |
|
Завита́ти, та́ю, єш, гл. = Завіта́ти. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.
| ◀ завитання | Словник української мови Борис Грінченко З завитати |
завити ▶ |
|
Словник української мови — З
завитати
Борис Грінченко
1927
Завита́ти, та́ю, єш, гл. = Завіта́ти. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.